ПРИКАНЧИВАТЬ

приканчивать прик`анчивать, -аю, -ает


Смотреть больше слов в «Орфографическом словаре»

ПРИКАНЧИВАТЬСЯ →← ПРИКАНАЛЬНЫЙ

Смотреть что такое ПРИКАНЧИВАТЬ в других словарях:

ПРИКАНЧИВАТЬ

приканчивать несов. перех. разг. 1) а) Доводить исполнение чего-л. до конца; заканчивать. б) Съедать или допивать все до конца. 2) Умерщвлять, окончательно добивать кого-л.<br><br><br>... смотреть

ПРИКАНЧИВАТЬ

приканчивать прикончить (вн.; прям. и перен.) разг.finish off (d.)

ПРИКАНЧИВАТЬ

приканчивать убивать, закругляться, умерщвлять, пристреливать, кокать, добивать, подводить черту, оканчивать, ухлопывать, пристукивать, шлепать, доделывать, довершать, завершать, заканчивать, укокошивать, доканчивать, кончать, ставить точку, ликвидировать, расстреливать, пришлепывать Словарь русских синонимов. приканчивать 1. см. кончать. 2. см. добивать Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. приканчивать гл. несов. • убивать • умерщвлять • кончать • укокошивать • шлепать • ухлопывать Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. .... смотреть

ПРИКАНЧИВАТЬ

1) Орфографическая запись слова: приканчивать2) Ударение в слове: прик`анчивать3) Деление слова на слоги (перенос слова): приканчивать4) Фонетическая т... смотреть

ПРИКАНЧИВАТЬ

прикончить 1) что (работу, дела) - кінчати и кінчити, скінчити (кінчити), прикінчати, прикінчити (працю, справи), робити, зробити кінець чому, (о мн.) покінчати (всі справи); см. Кончать, Оканчивать. [Цензори аж тепер здужають зробити кінець українській справі (Єфр.)]; 2) кого (добить, умертвить) - кінчати, кінчити, докінчати, докінчити, (только сов.) упорати, рішити кого. [А ввечері мій Ярема покинув Оксану: ляхів кінча (Шевч.). А Виговський Пушкарівців докінчав, без ощадку рубав (Куліш). Як піймаю, дак я його там і рішу (Борз.)].... смотреть

ПРИКАНЧИВАТЬ

приставка - ПРИ; корень - КАНЧ; суффикс - ИВА; окончание - ТЬ; Основа слова: ПРИКАНЧИВАВычисленный способ образования слова: Приставочно-суффиксальный ... смотреть

ПРИКАНЧИВАТЬ

приканчивать убивать, закругляться, умерщвлять, пристреливать, кокать, добивать, подводить черту, оканчивать, ухлопывать, пристукивать, шлепать, доделывать, довершать, завершать, заканчивать, укокошивать, доканчивать, кончать, ставить точку, ликвидировать, расстреливать, пришлепывать<br><br><br>... смотреть

ПРИКАНЧИВАТЬ

Ударение в слове: прик`анчиватьУдарение падает на букву: аБезударные гласные в слове: прик`анчивать

ПРИКАНЧИВАТЬ

Czasownik приканчивать Potoczny kończyć wykańczać

ПРИКАНЧИВАТЬ

Начальная форма - Приканчивать, винительный падеж, действительный залог, единственное число, мужской род, неодушевленное, несовершенный вид, непереходный, прошедшее время... смотреть

ПРИКАНЧИВАТЬ

разг. см. прикончить

ПРИКАНЧИВАТЬ

разг. см. прикончить

ПРИКАНЧИВАТЬ

несов.см. прикончить

ПРИКАНЧИВАТЬ

Прика́нчивать(доканчивать) -pua, -maliza;(кого-л.) -piga kipigo cha kumwua mtu

ПРИКАНЧИВАТЬ

см. прикончить

ПРИКАНЧИВАТЬ

(I), прика/нчиваю, -ваешь, -вают

ПРИКАНЧИВАТЬ

• dobíjet• oddělávat• ukončovat• zabíjet

ПРИКАНЧИВАТЬ

-аю, -аешь. несов. к прикончить.

ПРИКАНЧИВАТЬ

1. lõppu peale tegema2. lõpuni ära tarvitama

ПРИКАНЧИВАТЬ

Начальная форма - Приканчивать, действительный залог, несовершенный вид, непереходный

ПРИКАНЧИВАТЬ

ПРИКАНЧИВАТЬ приканчиваю, приканчиваешь (разг.). Несов. к прикончить.

ПРИКАНЧИВАТЬ

несовер. разг. канчаць разг. прыкончвацьдабіваць

ПРИКАНЧИВАТЬ

прик'анчивать, -аю, -ает

ПРИКАНЧИВАТЬ

приканчивать, прик′анчивать см. прикончить.

ПРИКАНЧИВАТЬ

приканчиватьнесов (убивать) разг ἀποτελειώνω, σκοτώνω.

ПРИКАНЧИВАТЬ

несов. см. прикончить Итальяно-русский словарь.2003.

ПРИКАНЧИВАТЬ

Несовер. канчаць, прыкончваць, дабіваць

ПРИКАНЧИВАТЬ

〔未〕见 прикончить.

ПРИКАНЧИВАТЬ

приканчивать см. прикончить

ПРИКАНЧИВАТЬ

ПРИКАНЧИВАТЬ см. прикончить.

ПРИКАНЧИВАТЬ

לגמורלסיים

ПРИКАНЧИВАТЬ

несов. см. прикончить.

ПРИКАНЧИВАТЬ

{V} սպանել վերջացնել

ПРИКАНЧИВАТЬ

Несов. bax прикончить

T: 173