ФРОНТОВИК

фронтовик фронтов`ик, -`а


Смотреть больше слов в «Орфографическом словаре»

ФРОНТОВИЧКА →← ФРОНТМЕН

Синонимы слова "ФРОНТОВИК":

Смотреть что такое ФРОНТОВИК в других словарях:

ФРОНТОВИК

ФРОНТОВИК, -а, л

ФРОНТОВИК

фронтовик м. Тот, кто во время войны служил в действующих частях на фронте (3).

ФРОНТОВИК

фронтовик м.front-line soldier

ФРОНТОВИК

фронтовик сущ., кол-во синонимов: 1 • строевик (2) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Антонимы: тыловик

ФРОНТОВИК

ФРОНТОВИК а, м. ФРУНТОВИК а, м. front m. 1. устар. Военнослужащий, хорошо знающий строевую службу; строевик. БАС-1. Когда война с французом заставила ... смотреть

ФРОНТОВИК

-а́, м. 1.Тот, кто находится или находился во время войны на фронте, в действующих частях.В поселок начали возвращаться фронтовики. Последними в первы... смотреть

ФРОНТОВИК

1) Орфографическая запись слова: фронтовик2) Ударение в слове: фронтов`ик3) Деление слова на слоги (перенос слова): фронтовик4) Фонетическая транскрипц... смотреть

ФРОНТОВИК

Фин Трон Трок Трифон Трио Трико Торф Торон Торок Тори Тор Тоо Тонко Тоник Тон Токио Ток Тнк Тифон Тиф Тир Тик Твин Ротон Роток Ротик Рот Рон Рокот Рок Ровнот Ровно Ровик Ров Рнк Рифт Риф Ритон Рио Ринк Рин Рико Рик Офорт Офит Отрок Оторв Отво Орфик Ортикон Орт Орок Орн Орк Орион Оон Онко Окот Око Окно Овир Овин Нтр Нто Нтв Норов Норит Нок Ново Новик Нитро Нит Ктор Кротон Крот Крон Кровно Кров Крит Крио Крин Кофр Котон Котов Кот Корф Корт Корнит Корн Коринф Конто Конвоир Кон Коир Кнр Кито Кит Киров Киото Киот Кино Кивот Финт Фирн Фок Фокин Квт Квит Фон Итр Ирон Ион Иов Фоно Инок Инкор Форинт Инко Форо Форт Инк Икт Фот Фото Вторник Врио Фотон Фотоник Фри Воротник Воротин Фрик Фронтовик Ворот Ворон Вон Воин Виконт Фтор Виктор Вино Винт Вит Виток Вор Фронт... смотреть

ФРОНТОВИК

ФРОНТОВИ́К, а́, ч.Той, хто перебуває або був на фронті (у 3 знач.) в діючій армії.– Може, тому, що фронтовик щодня зустрічається з смертю віч-на-віч, –... смотреть

ФРОНТОВИК

Фро(у)нтовикъ — хорошій строевой, фронтъ (фрунтъ) — строй. Ср. (Скалозубъ) — глупый фрунтовикъ, понявшій службу единственно въ умѣньи различать формен... смотреть

ФРОНТОВИК

корень - ФРОНТ; суффикс - ОВ; суффикс - ИК; нулевое окончание;Основа слова: ФРОНТОВИКВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - ФРОНТ; ∧ - ... смотреть

ФРОНТОВИК

ФРОНТОВИ́К (той, хто перебуває, був на фронті); ОКО́ПНИК розм. (боєць окопної лінії). Нас, фронтовиків, здивувати важко, але це була класна автоматниця... смотреть

ФРОНТОВИК

(2 м), Р. фронтовика/; мн. фронтовики/, Р. фронтовико/вАнтонимы: тыловик

ФРОНТОВИК

Фронтови́кФронтовик ← Фронт змінОсоба-учасник ”Фронту змін” (громадська організація, якою керує А. Яценюк).Фронтовики вийшли для агітації (СТБ: Вікна, ... смотреть

ФРОНТОВИК

Rzeczownik фронтовик m kombatant m frontowiec m

ФРОНТОВИК

фронтови́к, фронтовики́, фронтовика́, фронтовико́в, фронтовику́, фронтовика́м, фронтовика́, фронтовико́в, фронтовико́м, фронтовика́ми, фронтовике́, фронтовика́х (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Антонимы: тыловик... смотреть

ФРОНТОВИК

м.combatiente m (en un frente)бывший фронтовик — antiguo combatiente

ФРОНТОВИК

імен. чол. роду, жив.розм., хім.фронтовик

ФРОНТОВИК

м.combattant mбывший фронтовик — ancien combattantАнтонимы: тыловик

ФРОНТОВИК

мcombatente m, soldado m- бывший фронтовикАнтонимы: тыловик

ФРОНТОВИК

ФРОНТОВИК фронтовика, м. 1. Военнослужащий, знаток военной службы, военного строя. Лихой фронтовик. 2. Человек, служивший во время войны в действующих частях на фронте, участвовавший в сражениях (нов.).<br><br><br>... смотреть

ФРОНТОВИК

сущ. муж. рода; одуш.разг.фронтовик

ФРОНТОВИК

Ударение в слове: фронтов`икУдарение падает на букву: иБезударные гласные в слове: фронтов`ик

ФРОНТОВИК

1) 前线战士 qiánxiàn zhànshì2) (тот, кто сражался на фронте во время прошлых войн) 久经战阵的军人 jiǔjīng zhànzhèn-de jūnrénАнтонимы: тыловик

ФРОНТОВИК

м. combattant m бывший фронтовик — ancien combattant

ФРОНТОВИК

-а, ч. Той, хто перебував чи був на фронті (у 3 знач.) в діючій армії.

ФРОНТОВИК

фронтовик, фронтов′ик, -а, м. Человек, к-рый сражается или сражался в действующих частях на фронте. Помощь семьям ~ов.ж. фронтовичка, -и (разг.).

ФРОНТОВИК

фронтови'к, фронтовики', фронтовика', фронтовико'в, фронтовику', фронтовика'м, фронтовика', фронтовико'в, фронтовико'м, фронтовика'ми, фронтовике', фронтовика'х... смотреть

ФРОНТОВИК

[frontowyk]ч.frontowiec

ФРОНТОВИК

фронтовик = м. front-line soldier; фронтовик ой front attr. ; front-line attr. ; фронтовая полоса front line; фронтовая дорога front-line road.

ФРОНТОВИК

сущ.муж., фронтовичка (и) жен.фронтовик (вӑрҫйра ҫапӑҫакан е ҫапйҫнй сын); встреча фронтовиков в День Победы фронтовиксен Ҫӗнтерӳ кунӗнчй тел пулӑвӗ

ФРОНТОВИК

мcephede bulunan (asker)Антонимы: тыловик

ФРОНТОВИК

мFrontkämpfer m, Frontsoldat mАнтонимы: тыловик

ФРОНТОВИК

м. воен. combattente старый фронтовик — veterano, reduce ex-combattente Итальяно-русский словарь.2003. Антонимы: тыловик

ФРОНТОВИК

фронтов'ик, -'аАнтонимы: тыловик

ФРОНТОВИК

фронтовик м Frontkämpfer m 1d, Frontsoldat m 2cАнтонимы: тыловик

ФРОНТОВИК

1. frontowiec, żołnierz frontowy, kombatant;2. liniowiec, żołnierz wojsk liniowych;

ФРОНТОВИК

frontsoldatАнтонимы: тыловик

ФРОНТОВИК

Начальная форма - Фронтовик, единственное число, именительный падеж, мужской род, одушевленное

ФРОНТОВИК

m; ks фронтrintamamies

ФРОНТОВИК

тыловикАнтонимы: тыловик

ФРОНТОВИК

-а, ч. Той, хто перебував чи був на фронті (у 3 знач. ) в діючій армії.

ФРОНТОВИК

1. rindemees2. rindesõdur

ФРОНТОВИК

фронтов||икм ὁ πολεμιστής, ὁ μαχητής (или ὁ στρατιώτης) τοῦ μετώπου.

ФРОНТОВИК

【阳】 前线战士

ФРОНТОВИК

м. фронтовик (урушка катышкан же катышып жаткан киши).

ФРОНТОВИК

Фронтови́к, -ка́; -вики́, -кі́в

ФРОНТОВИК

Front line soldier, combatant

ФРОНТОВИК

М cəbhəçi (cəbhədə vuruşan və ya vuruşmuş adam).

ФРОНТОВИК

front-line soldier

ФРОНТОВИК

фронтови́к іменник чоловічого роду, істота

ФРОНТОВИК

Frontsoldaat

ФРОНТОВИК

frontes cīnītājs, frontinieks

ФРОНТОВИК

фронтовик м о πολεμιστής

ФРОНТОВИК

ФРОНТОВИК, -а, л

ФРОНТОВИК

франтавік, муж.

ФРОНТОВИК

-а m frontowiec

ФРОНТОВИК

• frontový voják

ФРОНТОВИК

{N} ճակատային

ФРОНТОВИК

фронтовик, -а

ФРОНТОВИК

м. майдангер

ФРОНТОВИК

фронтовик.

ФРОНТОВИК

фронтовик.

ФРОНТОВИК

Франтавік

ФРОНТОВИК

фронтовик

ФРОНТОВИК

майдангер

ФРОНТОВИК

джебеджи

T: 111