чш 1. предикатив разг. Произносимый вполголоса призыв к тишине как действие. 2. межд. разг. Употр. как произносимый вполголоса призыв к тишине.
ЧШ, виг., розм.Уживається як заклик до співрозмовника берегти тишу, мовчати.– Хто тут? – придушеним голосом промовив Андрій, схопившись одразу за зброю... смотреть
ЧШ, виг., розм. Уживається як заклик до співрозмовника берегти тишу, мовчати. — Хто тут? — придушеним голосом промовив Андрій, схопившись одразу за зброю. У відповідь на це примара приклала палець до вуст і, здавалося, благала мовчати.— Чш… (Довж., І, 1958, 242). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 393.... смотреть
1) Орфографическая запись слова: ч-ш2) Ударение в слове: ч-ш3) Деление слова на слоги (перенос слова): ч--4) Фонетическая транскрипция слова ч-ш : [ш]5... смотреть
Wykrzyknik чш sza pst
Искон. Возникло как скороговорочная форма из тише (ср. вишь — из видишь). См. цыц тс
ч-ш и ч-ш-ш, неизм.
чш вигук незмінювана словникова одиниця розм.
межд. разг. чш
Чш